Для нормального росту та розвитку рослин потрібні поживні речовини, зокрема всі необхідні макро- і мікроелементи, тепло, світло, вологість ґрунту та повітря. Кожна культура має свої вимоги до цих параметрів, і жоден фактор не може бути замінений іншим. Наприклад, нестача фосфору не компенсується надлишком калію чи іншого елемента, а недостатнє освітлення не може бути замінене підвищеною температурою.
На зниження врожайності завжди впливає той фактор, який знаходиться в мінімумі. Наприклад, у теплиці для вирощування огірків можуть бути створені оптимальні умови за вологістю, температурою та живленням, але якщо теплиця розташована в затіненому місці, саме нестача світла стане обмежувальним чинником. Збільшення врожайності можливе лише за рахунок усунення цього обмеження, тобто підвищення рівня освітлення.
Цей принцип пояснює закон мінімуму, сформульований у 1840 році німецьким вченим Юстусом фон Лібіхом. Він стверджує, що максимальний урожай можна отримати лише за умови наявності всіх життєво важливих факторів у достатній кількості. Для наочного розуміння цього закону використовують так звану “бочку Лібіха”, де кожна дошка символізує один із факторів. Якщо хоча б один із них перебуває в мінімумі, “бочка” не може наповнитися повністю. Збільшити рівень води можна лише подовживши найкоротшу дошку, тобто усунувши дефіцитний чинник.
Проте не тільки мінімальне, а й надмірне значення будь-якого з факторів може негативно вплинути на врожай. Наприклад, надлишок тепла, світла, вологи чи певних елементів живлення може стати стримувальним чинником для росту рослин. Саме тому важливо правильно обирати місце для посадки та створювати оптимальні умови для кожної культури.
На садових ділянках є як відкриті сонячні місця, так і затінені ділянки. Правильний вибір місця для кожної культури значно підвищує потенційний урожай. За вимогливістю до світла овочеві культури можна умовно розділити на три групи. Найбільш світлолюбними є культури, які вирощуються заради плодів: томати, огірки, кабачки, перець, баклажани, бобові. Вони потребують максимальної кількості сонячного світла.
Менш вибагливими до освітлення є цибуля, морква, петрушка, ріпа, буряк, капуста, салати та шпинат. Їм достатньо 4–5 годин перебування на сонці, проте вони краще ростуть на відкритих ділянках. Найбільш тіньовитривалими вважаються зелень, така як цибуля на перо, шпинат, щавель, ревінь і салатна капуста.
Крім світла, культури мають різні вимоги до родючості ґрунту. Деякі з них, наприклад, огірки, селера, часник і петрушка, дуже вибагливі до складу ґрунту. Інші, як-от морква, томати та буряк, потребують середньої кількості поживних речовин. Найменш вимогливими є щавель, ріпа, редька та горох.
Вологість ґрунту також відіграє важливу роль. Дуже вимогливими до зволоження є капустяні культури, листові овочі та селера. Огірки, цибуля, перець, баклажани й томати потребують регулярного поливу, але в помірних кількостях. До посухостійких культур належать гарбузи, кавуни та дині, які можуть добре рости навіть при нестачі вологи.
Зниження врожаю можливе не лише через нестачу або надлишок певних факторів. Великий вплив мають також хвороби, шкідники, кислотність чи лужність ґрунту, а також інші зовнішні умови.
Дотримуючись основних принципів вирощування, можна суттєво підвищити врожайність. Нехай ваші городи будуть щедрими, а сад квітучим!