Свіжі огірочки можна купити в магазині у будь-яку пору року. Ось тільки їхні смакові якості далекі від смаку домашніх зеленців, вирощених на своїй дачі чи городі. Тому після закінчення сезону городники намагаються зберегти врожай огірків, щоб насолоджуватися смаком домашніх овочів до самих холодів. Розповідаємо далі в матеріалі про один дієвий спосіб, який допоможе зберегти свіжі огірки довше.
Зазвичай зберегти свіжість огірків навіть протягом одного місяця є вкрай складним завданням, адже овочі швидко втрачають свою пружність та соковитість. Це все доволі легко пояснюється наявністю великої кількості води у складі.
Однак є ефективний метод, який дозволить насолоджуватися огірками близько шести місяців. Овочі будуть настільки смачними, наче ви щойно зірвали їх із грядки.
Секретний метод, про який варто знати всім
Як виявилося, цей метод досить старовинний, тому про нього встигли забути. Вам знадобиться зовсім небагато інгредієнтів. Потрібно буде нарвати приблизно пів кіло кропиви та купити кілограм звичайної солі великого помелу. Ця кількість актуальна для десяти кілограмів огірків.
Завдяки цьому геніальному лайфхаку непогано економлю – трюк, який допоможе надовго зберегти огірки свіжими
Овочі насамперед треба помити, обсушити та видалити хвостики. Кропиву бажано вимити та порубати.
Потім потрібно взяти ємність для зберігання. Це може бути діжечка або об’ємна каструля з емальованою поверхнею. Висипати сантиметровий шар солі. Далі покласти огірки, знову ввести сіль і укрити шаром кропиви.
Після цього процедуру слід повторювати, доки огірки не закінчаться. На кропиву із сіллю покласти марлю та гніт і залишити в холодному місці на 72 години.
Злити розсіл, перекласти огірки в банки та влити рідину. На 4 склянки води беруть дві великі ложки солі.
Найпоширеніший спосіб обробки – це обприскування з розпилювача. Будь-який розчин має бути кімнатної температури, його потрібно процідити через марлю чи дрібне сито. Не можна перевищувати норми витрати робочого розчину або робити настій більш насиченим. Звичайно, попелиця загине швидше, але опіки на листі та стеблах стануть не найкращим наслідком обробки. Цей спосіб підходить для знищення попелиці на листі та пагонах.
Не менш небезпечна попелиця, яка здатна вражати коріння рослин. Її набагато складніше виявити. Відтак, в’янення листя та стебел може стати першою ознакою появи саме цього шкідника. З появою цього різновиду слід використовувати полив. Для плодових культур потрібно вибирати розчини без отруйних для людини та пекучих речовин.
Існує безліч хімічних препаратів, здатних повністю позбавити попелиці, але далеко не всі вони безпечні. Народні засоби часто не поступаються їм за ефективністю. Розглянемо найдоступніші та найдієвіші способи знищення попелиці.
Обробка настоєм часникового та цибулевого лушпиння
Три великі жмені або 1 склянку утрамбованого лушпиння цибулі та часнику у співвідношенні 1:1 заливають трьома літрами окропу. Приблизно через 4 години настій потрібно процідити та додати 7 літрів води. Отриманий відвар готовий до використання. Допустиме застосування для знищення попелиці на кімнатних рослинах та плодових культурах. Бажано обробити уражений кущ разом із сусідніми.
Тільки завдяки цим ефективним методам змогла прибрати зі своєї ділянки попелицю – ефект порадує
Обробка відваром золи
Зола не тільки знищує шкідників, обробка по листку використовується як позакореневе підживлення. Для приготування розчину 1 склянку з гіркою деревної золи заливають окропом об’ємом 5 літрів. Коли настій охолоне, слід додати господарське мило. Використовувати відвар потрібно протягом доби. Спосіб підходить для будь-яких рослин, єдиний недолік – це світлий наліт, що залишається на листі, що небажано для кімнатних квітів.
Обробка настоєм апельсинових кірок
Один із найкращих способів для боротьби з попелицею на кімнатних рослинах. Розчин абсолютно нешкідливий для домочадців та приємно пахне. Для цього 100 г апельсинових кір заливають літром води. Через 3 дні добре перемішують та проціджують. Можна обробляти всю рослину та поверхню ґрунту, щоб повністю знищити шкідників. Якщо на одному підвіконні стоїть кілька вазонів з квітами, тоді обов’язково обробляють їх усі.
Обробка настоєм тютюнового пилу чи махорки
Для початку необхідно приготувати концентрат. Для цього 100 г тютюнового пилу слід залити гарячою, але не киплячою водою та дати настоятися добу. Готовий настій процідити, змішати з трьома літрами води або 200 г з 800 г води. Настій токсичний та має неприємний аромат. Його застосування небажане на рослинах, з яких протягом 7-10 днів планується збирання врожаю.
Отже, перший сорт в нашій добірці називається Пародист. Це ранній сорт, який дачники рекомендують вирощувати як у теплицях, так і на відкритому ґрунті. Помідори цього сорту гарно зав’язуються і дають потужний врожай.
Другий сорт — Гігантська троянда. Це середньостиглий сорт, який дозріває за 100 днів від моменту появи сходів. Сорт невибагливий, стійкий до мозаїки, альтернаріозу та некрозу. Не потребує пасинкування та формування. Плоди трохи ребристі, щільні, соковиті та м’ясисті, з дуже солодким, цукристим смаком. Плоди переважно салатного типу, добре зберігаються та транспортуються.
Експерти назвали 5 накращих сортів томатів
Третій сорт — Янтарна Балтика. Це ранньостиглий томат, який можна збирати через 85 днів після появи сходів.
Сорт невибагливий, стійкий до низьких температур і фітофторозу. Він середньоврожайний, висотою до 50 сантиметрів, компактний, детермінантного типу, має потовщене стебло і не потребує пасинкування чи формування. Плоди виростають невеликі, але соковиті та солодкі.
Четвертий сорт — Каспар. Це ранньостиглий гібридний сорт, виведений голландськими селекціонерами. Він невибагливий, має прекрасну врожайність, тривале плодоношення і стійкість до грибкових хвороб. Кущі виростають низькорослі, детермінантного типу, не потребують формування чи пасинкування. М’якоть плодів дуже соковита, злегка кислувата, ідеальна для засолювання та консервації.
Експерти назвали 5 накращих сортів томатів
І останній, п’ятий сорт — Поцілунок герані. Це ранньостиглий томат, що дозріває за 100 днів після появи перших сходів. На китицях поступово з’являється багато зав’язей, плодоношення тривале, сорт стійкий до вершинної гнилі та несприятливих погодних умов. Кущі компактні, детермінантного типу, не потребують пасинкування. Плоди виростають невеликі, вагою 20-30 грамів, овальні або круглі, яскраво-червоні, з щільною шкіркою. Смак кисло-солодкий, плоди дуже ароматні.
Будь-який із цих сортів вам неодмінно сподобається!
Також вони затримують сніг, збагачують землю азотом, фосфором, сіркою, калієм та іншими мікроелементами, знезаражують ґрунт від грибкових спор, пригнічують шкідників і бур’яни на ділянці. Окрім того, сидерати можуть замінити сівозміну на невеликих ділянках.
Це особливо важливо для теплиць, де щорічно вирощуються одні й ті ж культури. Ми зазвичай засіваємо більшість грядок білою гірчицею. Її можна придбати в будь-якому магазині, і вона відмінно розпушує важкий ґрунт, а також має чудові фунгіцидні властивості. Після неї можна забути про паршу, фітофтору та інші грибкові хвороби, тому перед томатами й картоплею висівати її необхідно.
Ще однією перевагою білої гірчиці є те, що вона добре справляється з дротяником, який пошкоджує наші картопляні посадки та швидко розмножується личинками. Біла гірчиця швидко нарощує зелену масу і збагачує ґрунт сіркою, фосфатами та азотом. Єдиний нюанс — її не можна висівати перед капустою, редискою, редькою або салатом, оскільки ці рослини мають спільні хвороби.
Експерти розповіли, що сіяти восени, щоб зібрати щедрий врожай картоплі
Перед цими культурами можна посіяти буркун. Коли рослина почне давати бутони, її зрізають, а зелену масу подрібнюють і закладають у ґрунт. Для максимального ефекту грядки із замульчованим буркуном можна пролити препаратом “Байкал ЕМ1”. Однак зелену масу гірчиці восени закладати не треба. Висіваємо її рядками, закладаємо насіння граблями або поливаємо дощуванням.
Ще одним гарним осіннім сидератом є олійна редька. Вона має майже всі властивості гірчиці, але додатково допомагає боротися з нематодою. Злакові ж мають надто щільну кореневу систему, яку потім доведеться окремо переробляти.
Кінець дачного сезону – час не лише прибирання та підготовки до зими, а й важливої профілактики майбутніх проблем. Однією з поширених небезпек для саду та городу є слимаки, які активно розмножуються в теплу пору року і завдають істотної шкоди рослинам. Щоб навесні не зіткнутися із навалою цих шкідників, варто зайнятися їхньою профілактикою вже зараз.
Заберіть вологу та укриття
Слимаки віддають перевагу вологому середовищу, яке захищене від сонця. Тому важливо ретельно прибрати все рослинне сміття, опале листя, гілки та інші укриття, які можуть стати їх прихистком. Подбайте, щоб на ділянці не залишалося сирих, захищених від сонця місць.
Закрийте тріщини та щілини
Слимаки люблять селитися в різних тріщинах, щілинах та нерівностях ґрунту. Тому після збирання врожаю потрібно постаратися вирівняти поверхню грядок, засипати всі щілини та заглиблення.
Неодмінно зробіть ці маленькі хитрощі на дачі в кінці сезону – навесні слимаки не наблизяться ні на кілометр
Правильно компостуйте відходи
Компостна купа – улюблене місце проживання слимаків. Щоб не створювати їм сприятливе середовище, необхідно правильно організувати компостування. Закладайте харчові та рослинні відходи в компост шарами, одразу ж їх перекопуючи та загортаючи у ґрунт. Не залишайте на поверхні м’які гниючі залишки.
Використовуйте бар’єри та пастки
Ефективними заходами боротьби зі слимаками є різні фізичні бар’єри. Наприклад, можна посипати ділянки золою, вапном, подрібненою яєчною шкаралупою або кавовою гущею. Ці матеріали дратують слимаків і не дають їм повзати ділянкою. Також корисно розставити на грядках пастки у вигляді ємностей із приманкою, наприклад, пивом.
Подбайте про природних ворогів
Хорошими помічниками у боротьбі зі слимаками стануть їхні природні вороги – птахи, їжаки, жаби та деякі комахи. Подбайте, щоб на вашій ділянці було достатньо укриттів та джерел води, які залучать цих корисних мешканців.
Спершу слід підготувати всі інгредієнти. Зверніть увагу, що вага зазначена вже очищеного гарбуза. Також вказана приблизна кількість борошна, через це його може піти як менше, так і більше (це залежить від соковитості гарбуза). Крім того, замість цибулі можна додати часник – орієнтуйтеся за власним смаком.
Гарбуз помити й розрізати. Очистити його від шкірки – найзручніше це робити, нарізавши на невеличкі шматочки. Видалити насіння.
На середній тертці натерти гарбуз. Саме на середній, а не на дрібній, яка перетворює продукти на пюре. Завдяки цьому деруни вийдуть більш структурними, смачними і хрумкими. Цибулину очистити й також натерти на тертці. Якщо гарбуз дуже соковитий, віджати й злити весь зайвий сік.
Завжди у сезон готую ці гарбузові деруни: розлітаються зі столу за лічені хвилини – ну такі вже смачні!
Посоліть і поперчіть отриману масу, перемішайте. Далі слід вбити яйця й перемішати. Не забувайте мити яйця перед їх застосуванням, адже на шкарлупі можуть міститися різні шкідливі бактерії. Тому для миття краще користуватися щіткою та мийними засобами, призначеними для харчових продуктів.
Потім всипати пару ложок борошна й перемішати. Після цього варто дивитися на стан тіста й додавати по одній ложці. Якщо тісто залишається рідким, додайте ще борошна. Воно повинно вийти доволі густим і не розтікатися.
На сильному вогні розігріти сковорідку, налити на неї олію без запаху. Тісто викладати ложкою, формуючи тоненькі деруни – так вони швидше та краще просмажаться.
Деруни смажити до утворення апетитної золотистої скоринки, а потім перевернути на іншу сторону. Вогонь зробити середнім, щоб деруни саме смажилися. Після того як вони приготуються, викласти їх на паперові рушники, щоб прибрати зайвий жир. Смачного!
Розповідаємо далі в матеріалі про практичні та дієві поради, як і чим відмити руки після зелених волоських горіхів.
Чим можна відмити руки від горіхів
До переліку натуральних засобів, за допомогою яких можна відмити руки після горіхів, відноситься концентрований лимонний сік або лимонна кислота. Набравши в невелику ванну зазначену речовину, туди занурюють на кілька хвилин руки, після чого за допомогою жорсткої мочалки пробують відтерти горіх від рук. Враховуючи існуючі відгуки, цей спосіб є одним із найменш ефективних.
Ще один варіант ґрунтується на хімічній реакції йоду, що за низкою думок міститься в юглоні, і крохмалю. Так як в результаті хімічної реакції цих речовин йод знебарвлюється, з метою вивести горіх з рук рекомендують використовувати кашку з перетертої картоплі. У таку кашку занурюють руки, після чого також відтирають наявні плями на шкірі. До недоліків даного способу можна віднести той факт, що вміст йоду в юглоні невисокий, а проти інших компонентів цієї речовини крохмаль малоефективний.
Це потрібно знати всім, хто любить волоський горіх: перелік дієвих методів, як відмити після нього руки
Компромісом між ефективністю та можливою шкодою для здоров’я є рішення відмити руки від молодого волоського горіха за допомогою комбінування перекису водню та господарського мила.
У такому разі, щоб за мінімальний час відмити руки від молодих горіхів, на поверхню шкіри рук наноситься перекис водню. Щоб найефективніше затримати цю речовину на шкірі, бажано одягнути гумові рукавички. Через п’ятнадцять хвилин можна приступати до спроби відмити руки після волоських горіхів за допомогою господарського мила і жорсткої мочалки.
Таким чином існує безліч способів, за допомогою яких можна відмити руки після зелених горіхів. При виборі конкретного методу бажано враховувати як його ефективність, так і можливі негативні наслідки від використання.
Перерослі плоди огірків зазвичай мляві й не хрумтять, у них грубіє шкірка, а м’якоть стає більш водянистою. Тому великим огіркам потрібно знайти інше застосування, наприклад, особливим чином їх законсервувати.
Салат з огірків із часником на зиму
Вам знадобляться:
2 кг перерослих огірків
3 великі зубчики часнику
3 ст. л. рослинної олії
7 ст. л. 9% оцту
6 ст. л. цукру
3 ст. л. солі
пучок петрушки
Перерослі огірочки більше не викидаю! Готую з них смачнючу консервацію на зиму за цими трьома рецептами
Приготування:
Огірки промийте, очистіть від шкірки та наріжте тонкими кільцями. Подрібніть часник і зелень петрушки. Все змішайте в глибокій каструлі, додайте сіль, цукор, олію та оцет. Добре перемішайте й залиште настоюватися на півгодини. Потім щільно покладіть салат у банки, простерилізуйте їх протягом 15-20 хвилин і закатайте.
Огірки у власному соку на зиму
Вам знадобляться:
1,5 кг перерослих огірків
1,5 кг огірків середнього або невеликого розміру
1 головка часнику
3 ст. л. солі
парасольки кропу
листя хрону і смородини
лавровий лист і чорний перець горошком за смаком
Кмітлива господиня навіть з перерослих огірків може зробити розкішну консервацію: 3 прості рецепти
Приготування:
Огірки замочіть на три години в холодній воді, після чого злийте воду. З перерослих огірків видаліть шкірку й натріть їх на великій тертці або подрібніть іншим способом. Додайте сіль, лавровий лист, перець горошком і подрібнений часник. Добре перемішайте. У цілих огірків з обох боків зріжте кінчики.
На дно попередньо простерилізованих банок покладіть парасольки кропу та листя смородини. Далі покладіть порцію натертих огірків, а поверх них – цілих. Перемішайте натерті огірки з цілими, доки банки не будуть заповнені. Зверху покладіть листя хрону. Закрийте банки пластмасовими або гвинтовими кришками й приберіть у прохолодне місце для зберігання. Через 3-4 дні огірки можна спробувати як малосольні, а через місяць вони повністю просоляться.
Салат з огірків та цибулі на зиму
Вам знадобляться:
4 кг перерослих огірків
1 кг ріпчастої цибулі
0,5 л рослинної олії
6 ст. л. 9% оцту
5 ст. л. цукру
2 ст. л. солі
15 горошин чорного перцю
6 шт. лаврового листа
Кулінари поділилися трьома рецептами консервації на зиму з перерослих огірків
Приготування:
Огірки промийте й очистіть від шкірки. Наріжте їх на четвертинки, а цибулю – півкільцями (якщо цибулини великі, можна нарізати чвертю кільця). Покладіть овочі в емальований металевий таз, додайте олію, сіль і цукор, перемішайте. Залиште на півгодини, щоб овочі пустили сік. У кожну стерилізовану банку покладіть три горошини чорного перцю та лавровий лист. Розкладіть салат у банки.
На дно великої каструлі або тазу покладіть рушник і поставте на нього банки так, щоб вони не торкалися одна одної. Накрийте стерилізованими кришками. Акуратно влийте в посуд теплу воду, щоб її рівень досягав “плічок” банок. Поставте каструлю на середній вогонь, доведіть воду до кипіння й стерилізуйте: півлітрові банки – 15 хвилин, літрові – 20 хвилин. За п’ять хвилин до закінчення стерилізації влийте в кожну банку 1 ст. л. оцту. Вимкніть вогонь, дістаньте банки й закатайте.
Рушники – це незамінний атрибут повсякденного життя, що дає комфорт та гігієну нашому будинку. Вони супроводжують нас щодня, служать під час прийому водних процедур, також є необхідними аксесуарами на кухні.
Однак, як і будь-які текстильні вироби, рушники потребують особливого догляду та прання, щоб вони довше залишалися м’якими та приємними на дотик. Розповідаємо далі в матеріалі, як легко і просто зробити махрові рушники знову м’якими та пухнастими.
Доволі часто так стається, що після прання навіть якісні рушники стають жорсткими, через що ними вже не дуже хочеться користуватися. Така ситуація може статися навіть з дорогим текстилем.
Але не варто купувати дорогі кондиціонери для білизни, адже для вирішення проблеми буде достатньо найпростіших компонентів. Тому, якщо ви хочете зробити “дубовий” текстиль м’яким та ніжним, тоді приготуйте розчин із нашатирного спирту та солі.
Як за допомогою цих 2-х інгредієнтів зробити махрові рушники м’якими – наче хмаринка, а не текстиль
Для цього у 5 літрів води додайте 2 столові ложки солі та 1 чайну ложку нашатирного спирту. Розмішайте рідину та занурте у неї рушники, на всю ніч.
Після цього виперіть текстиль будь-яким звичним способом. А для видалення запаху аптечного засобу можна виставити додаткове полоскання. Потім дайте рушникам висохнути природним чином.
Ви неодмінно здивуєтеся, коли доторкнетеся до рушників, адже вони стануть неймовірно м’якими та приємними на дотик. Такими вони не були навіть після покупки.
Крім того, використовувати нашатирний спирт та сіль можна і для звичайних кухонних рушників, пледів та інших текстильних речей. За потреби готуйте склад у збільшеній кількості.
Таким чином, прання рушників – це процес, без якого не обходиться жодна господиня. Але, щоб рушники у процесі прання не втратили якість та залишилися м’якими, використовуйте цей секретний трюк.
Кабачки – культура невибаглива та, на щастя, бюджетна. Тому, якщо ви не вирощуєте їх самі, то ці овочі запросто можна купити в магазині за копійки.
А якщо вам уже нема куди подіти овочі, тоді приготуйте з них кетчуп. Повірте, це смачно та незвично. Рецепт простий, і вам обов’язково сподобається.
Розповідаємо далі в матеріалі, як можна легко приготувати кетчуп із кабачків. Такий соус вийде густим, ароматним та неймовірно смачним. До м’яса, а ще краще до шашличку, або просто намазати на хлібчик – це неабияка смакота! А, хто не знає, що він зроблений із кабачків – нізащо не здогадається про це!
Інгредієнти:
М’якоть кабачка – 1 кілограм
Вода – 500 мілілітрів
Томатний соус – 300 грам
Цукор – 4 столові ложки
Столовий 9% оцет – 4 столові ложки
Сіль – 1 столова ложка (з гіркою)
Часник – 1 зубчик
Суміш перців – за смаком
Лавровий лист – за смаком
Приготування:
М’якоть кабачка наріжте невеликими шматочками і викладіть в емальований таз. Додайте 200 мл води та поставте на середній вогонь.
Доведіть масу до кипіння, всипте цукор і сіль, покладіть усі спеції та зубчик очищеного часнику. Перемішайте та варіть кабачки на помірному вогні до готовності.
Рецепт універсального соусу знайдено: домашній кетчуп з кабачків – ніхто навіть не здогадається, з чого він
Пюрируйте масу занурювальним блендером. Після цього додайте в неї томатний соус і воду, що залишилася, і знову перемішайте до однорідного стану.
Поверніть таз на повільний вогонь, доведіть його вміст до кипіння і варіть кетчуп 15 хвилин.
Після цього додайте оцет, перемішайте та варіть ще п’ять хвилин на вогні тієї ж інтенсивності.
З ще гарячого кетчупу видаліть усі великі спеції та розкладіть соус у попередньо простерилізовані скляні банки. Закатайте.
Після відкриття банок подавайте кетчуп із кабачків до страв із м’яса та птиці, а також гарнірів. Приємного вам апетиту та вдалих заготівель на зиму!
Враховуючи, що інжир є теплолюбною тропічною культурою, слід розуміти, що він вимагає ретельного та дуже особливого догляду. Розповідаємо далі в матеріалі, як правильно провести обрізку інжиру восени.
Головні правила обрізки інжиру восени
Інжир – це екзотична рослина, а тому, щоб вирощувати та отримувати плоди в Україні, слід створити для неї правильний догляд та надійний захист на зимовий період.
Обрізка інжиру восени також має включатися до догляду. Головна її мета – зберегти якомога більше молодих і здорових гілочок та прибрати абсолютно всі старенькі пагони. Адже якщо кущик інжиру доволі загущений, тоді про хороший урожай наступного року навіть мова не йтиме.
Формувати кущик інжиру потрібно таким чином, щоб середина рослини навесні мала хорошу провітрюваність та отримувала велику кількість сонячного світла.
Найкраще проводити обрізку інжиру в другій половині осені, коли вже опала переважна більшість листя, а пагони дуже добре визріли. В основному цей момент випадає на листопад.
Виділяють кілька способів обрізки інжиру залежно від віку рослини. Для молодих дерев спершу формують крону, а потім здійснюють санітарну й омолоджувальну обрізку. Ми ж зупинимося на двох способах осінньої обрізки інжиру, яка призначена саме для того щоб, сформувати крону.
Секрет максимально рясного врожаю інжиру розкрито: просто проведіть обрізку рослини восени цим способом
Осіння обрізка інжиру, щоб сформувати крону
Частіше за все для інжиру застосовують віяловий метод, який допомагає зібрати максимально рясний урожай навесні. Процедура проводиться наступним чином:
На рослині після першого року слід залишити три відростки (два горизонтальні та один вертикальний).
На другий рік вкорочують горизонтальні пагони на 3 бруньки та підв’язують їх до стовбура.
На третій рік вкорочують на 3 бруньки пагони, що розвинулися минулого року, та трішки обрізають вертикальну гілочку.
Зверніть увагу, що після формування скелета дерева подальша обрізка не знадобиться. Надалі потрібно лише видаляти слабкі, промерзлі та надто старі гілочки.
Крім того, можна також використовувати штамбовий метод. Така методика ідеально підійде для більш холодних кліматів і дозволить сформувати кущ, котрий можна буде легко вкрити на зиму. Зокрема, залиште штамб довжиною приблизно від 45 до 90 сантиметрів та три-чотири рівномірно розташовані гілочки. Потім залиште десять гілок, які відходять від стовбура.
Можна сказати, що вікна є “візитною карткою” будинку. Відтак, якщо скло все в пилюці та розводах, то тоді складається не найприємніше враження про господиню. Однак існують ефективні, прості та доступні способи, які допоможуть без зайвих зусиль підтримувати чистоту вікон. Розповідаємо далі в матеріалі про один із таких дієвих і перевірених методів очищення вікон.
У це важко повірити, але простий розчин допомагає видалити бруд та пил з вікон дуже швидко. Скло набуде дзеркального блиску. Ще одним плюсом цього засобу є те, що нові забруднення не з’являтимуться тривалий час. Тому цей засіб можна вважати навіть кращим за спеціальні готові магазинні засоби, та й коштує він “копійки”.
Для цього способу підготуйте мікрофіброву серветку для скла та дзеркал. Однак не гірше впораються з цим завданням паперові рушники, туалетний папір або спеціальні гумові серветки для автомобіля. Тому виберіть варіант на власний розсуд.
Більше не купую готові магазинні засоби для очищення вікон – готую їх самостійно: вау-ефект забезпечено
Далі налийте в тазик чисту воду і додайте щіпку марганцівки. Зачекайте 20 хвилин, періодично помішуючи розчин. Намочіть у рідині ганчірочку, протріть скло, а потім витріть насухо поверхні.
Дзеркала після такої обробки сяятимуть, як щойно куплені. А щоб шкіра на руках не пересихала від “потужного” розчину марганцівки, надягніть захисні рукавички.
Крім того, якщо на пластиковому підвіконні є стійкі плями, тоді приготуйте простий склад. Для цього змішайте в рівних частинах кальциновану соду та порошок. Нанесіть отриману суміш на вологу поверхню, потріть, залиште на кілька годин, а потім змийте.
Таким чином, правильний підхід до домашнього прибирання є запорукою вашого комфорту. Тому хутчіше беріть на замітку цей простий і швидкий спосіб очищення вікон у квартирі чи будинку, щоб вони якнайдовше залишалися чистими, і ви могли насолоджуватися красою довкола.
Рослина витрачає багато сил на формування плодів, і тільки завдяки підживленню можна отримати великий та якісний врожай. Якщо перці та огірки можна підгодувати цукром, то під томати цукор у чистому вигляді не вносять. Проте цукор використовується для приготування дріжджового підживлення для томатів.
Це підживлення має кілька особливостей, але основне його призначення не в прямому підживленні, а в заселенні дріжджових грибків у ґрунт. У процесі життєдіяльності ці грибки прискорюють розкладання органіки, перетворюючи її на прості сполуки та зручні хімічні елементи.
Засвоювати таку органіку помідорам набагато легше, оскільки земля стає для них більш поживною та придатною для зростання. Крім того, дріжджі є відмінним джерелом білка та амінокислот. Також варто пам’ятати, що дріжджове підживлення стимулює поділ клітин, що дозволяє рослині краще розвиватися, швидше формувати плоди та щедріше плодоносити.
Городники розповіли про вересневе підживлення томатів
Щоб приготувати добриво, потрібно один пакет сухих дріжджів змішати з двома ложками цукру і розбавити водою до отримання рідкої маси. Потім отриманий концентрат розмішуємо у відрі теплої води і настоюємо протягом 2-3 годин. Готове добриво вносимо по півлітра на кожен кущ томатів. У серпні чи вересні, на стадії завершення плодоношення, проводимо одне підживлення, щоб максимально продовжити життя куща та прискорити визрівання плодів.
Дріжджове підживлення допомагає збільшити врожай, зробити плоди соковитими та пружними, підвищити їхню збереженість і надати їм правильну форму.
Ґрунт має бути повітряним і родючим. Дуже важливо, щоб перець не піддавався заморозкам, інакше про жодний врожай не може бути й мови. Якщо ж ви розумієте, що наближається похолодання, а перці на кущі ще висять зелені, прискорити їхнє дозрівання можна за допомогою простих народних методів.
Насамперед, потрібно підживлювати рослини зольним настоєм. Для цього на відро води розводимо дві склянки деревної золи, перемішуємо та залишаємо настоюватися протягом 1-2 годин.
Перед застосуванням розчин потрібно процідити та полити по одному літру на кожен кущ. Також можна розпушити ґрунт на глибину не менше ніж 7 сантиметрів — це забезпечить корінням рослини доступ до кисню та живлення, що прискорить дозрівання плодів.
Городники розповіли, як прискорити дозрівання перців
На стеблі можна зробити невеликий вертикальний розріз, близько 5-6 сантиметрів, і вставити в нього тоненьку тріску. Початок розрізу має бути не менше ніж за 15 сантиметрів від рівня землі. Це допоможе направити всі поживні елементи на розвиток овочів. Щоб перці швидше дозрівали, потрібно знімати вже стиглі плоди з куща відразу, щоб рослина не витрачала зайву енергію та живлення на перезрівання.
Також простимулювати дозрівання можна за допомогою дріжджового, йодового та бананового настоїв. Підійдуть також засоби “Кеміра-люкс”, “Гумі” та “Кристалон”. Щоб перці нормально розвивалися, а плоди дозрівали швидше, потрібно залишити пару пагонів, а решту прищипнути. Нижні пагони теж обов’язково видаляємо, щоб усе живлення йшло у плоди.
Сидерати сприяють збереженню в ґрунті поживних речовин, тобто утримують корисні елементи в ґрунті, що не дозволяє їм вимиватися через дощі та сніг. Сидерати природним чином розпушують ґрунт, що сприяє покращенню циркуляції повітря.
За допомогою сидератів набагато ефективніше боротися зі шкідниками, особливо з нематодами — хробаками, які дуже шкодять кореневій системі. До того ж, сидерати допомагають ґрунту одержувати азот із повітря, оскільки вони є провідниками. Вони також запобігають утворенню та поширенню бур’янів і сприятливо впливають на ріст полуниці, прискорюючи його.
Для полуниці як сидерати найкраще садити редьку, гірчицю, кріп, часник, горох, фацелію та космею. Ідеальним часом для посіву сидератів є осінь. Садити їх потрібно біля лунок, куди в подальшому ви саджатимете полуницю. Сидерати не варто скошувати відразу після того, як вони почнуть активно рости, оскільки спочатку вони зможуть захистити ягоду від сильних вітрів або прямих сонячних променів.
Городники розповіли, які сидерати найкраще сіяти після полуниці
Досвідчені городники найчастіше віддають перевагу фацелії. Вона відмінно розпушує ґрунт за допомогою своїх довгих, гіллястих коренів, а після того, як рослина відростає, її скошують і використовують для мульчування ґрунту. Якщо ґрунт у вас дуже бідний, можна перший рік почекати з посівом полуниці та посадити тільки сидерати, щоб збагатити землю корисними речовинами.
Обрізка сливи восени — це важливий етап у догляді за деревом, який допомагає забезпечити його здоров’я, довговічність і хороший врожай наступного року. Хоча обрізка може здаватися складною справою, дотримуючись простих правил, ви можете легко досягти успіху. Осінній догляд за сливою вимагає уваги до деталей, але він винагородить вас сильним деревом та соковитими плодами.
Сливу слід обрізати після того, як вона скине листя і зупиниться ріст, але перед настанням сильних морозів. Таким чином, дерево встигне відновитися і не постраждає від холодів. Найкраще це робити у вересні або на початку жовтня, залежно від кліматичних умов вашого регіону.
Далі важливо знати, що видалення хворих та пошкоджених гілок — це основний крок, з якого слід починати обрізку. Сухі, пошкоджені або заражені гілки не лише погіршують вигляд дерева, але й можуть стати джерелом хвороб, які поширюватимуться на здорові частини. Видаляючи такі гілки, ви допомагаєте дереву зосередити сили на новому зростанні.
8 основних правил обрізки сливи на осінь
Прорідження крони також грає важливу роль. Занадто густа крона не дозволяє сонячному світлу проникати всередину дерева, що погіршує якість плодоношення. Обрізайте ті гілки, що ростуть всередину крони або переплітаються між собою. Це покращить циркуляцію повітря і знизить ризик грибкових захворювань.
Наступним правилом є обрізка молодих пагонів, що ростуть вертикально. Їх ще називають “вовчками”, і вони забирають сили у дерева, не приносячи користі. Їх потрібно видаляти або сильно вкорочувати, щоб спрямувати енергію на розвиток плодоносних гілок.
Крім того, пам’ятайте про те, що обрізка повинна бути помірною. Надмірна обрізка може послабити дерево, зробити його більш вразливим до хвороб і знизити здатність пережити зиму. Старайтеся обрізати лише ті гілки, які дійсно цього потребують, і не змінюйте радикально форму крони за один раз.
8 основних правил обрізки сливи на осінь
Важливим аспектом є також обрізка нижніх гілок, які ростуть близько до землі. Вони можуть стати джерелом грибкових захворювань через контакт із вологим ґрунтом і листям. Крім того, такі гілки нерідко тягнуть на себе ресурси, знижуючи якість плодів на верхніх рівнях крони.
Не забувайте, що обрізка вимагає гострого інструменту. Використовуйте добре нагострені секатори та пилки, щоб робити чисті зрізи, які швидко загояться. Рвані або нерівні зрізи можуть спричинити інфікування дерева та погіршити його здоров’я.
Гнилі яблука — це наче те, що здається природним “добривом” для компостної ями. Ти збираєш опале, підгниле або зіпсоване плодове багатство, і з легким серцем несеш його на компостну купу, вважаючи, що воно перетвориться на прекрасний ґрунт для майбутнього врожаю. Але не поспішайте! Як виявляється, цей крок може стати справжньою помилкою і призвести до неприємних наслідків для вашого саду.
Перше, що варто пам’ятати, це те, що гнилі яблука — це не просто перегниваюча органіка. У них можуть ховатися справжні “агенти хаосу” у вигляді різних грибкових хвороб, бактерій та шкідників. Наприклад, уражені плоди можуть бути джерелом моніліозу — грибкової хвороби, яка легко переноситься на інші рослини. Замість того, щоб перетворювати яблука на корисний гумус, ви можете випадково створити середовище для розмноження хвороб і заразити майбутній компост. А хто ж хоче “заправити” свій сад хворобами замість поживного ґрунту?
Чому не можна кидати яблука в компостну яму
Ще одна важлива причина уникати компостування гнилих яблук — це їх здатність приваблювати непроханих гостей. Гнилі плоди стають магнітом для шкідників: оси, мухи, а також різні гризуни та комахи влаштовують справжнє бенкетування навколо компосту, ускладнюючи життя не лише вашим рослинам, але й вам самим. Неприємний запах і рої мух — це не те, що додає радості на дачній ділянці.
Не менш важливий аспект — повільність розкладання гнилих плодів. Через високий вміст води в підгнилих яблуках, процес їхнього перетворення на компост затягується. Замість того, щоб швидко розпадатися і стати частиною корисного добрива, вони можуть довго лежати і забруднювати вашу компостну купу. Іноді це створює ідеальні умови для того, щоб гниль поширювалась далі.
Чому не можна кидати яблука в компостну яму
Отже, що ж робити з гнилими яблуками, якщо компостна яма для них не найкраще місце? Можна закопати їх окремо від основного компосту або винести на спеціально відведену ділянку саду подалі від основних рослин. Якщо ж ви хочете використовувати плоди на користь, варто подумати про переробку в інший спосіб, наприклад, виготовлення рідкого добрива з настоянки на воді.
Вишня – це не лише смачні соковиті плоди, але й справжня прикраса саду. Однак навіть таке витривале дерево може стати жертвою різних загроз, які можуть значно знизити врожай або й зовсім погубити дерево. Садівникам потрібно бути на сторожі та знати, з якими труднощами можуть зіткнутися їхні улюблені вишні. Ось головні вороги вишневих дерев і як із ними боротися.
Моніліоз – грибкова напасть
Моніліоз, або моніліальний опік, — це одна з найпоширеніших грибкових хвороб вишні. Вона вражає не лише плоди, а й гілки, листя, і навіть квітки. Уражені частини дерева виглядають так, ніби їх спалили на сонці. Перший сигнал – це засохлі квіти та гілки, наче після заморозку. Щоб боротися з моніліозом, потрібно своєчасно обрізати заражені частини дерева та обробляти вишню фунгіцидами ранньою весною та після збору врожаю.
Кокомікоз – підступна хвороба листя
Ще одна грибкова інфекція, яка вражає листя вишні, — це кокомікоз. Захворювання проявляється маленькими бурими плямами на листі, які з часом збільшуються, листя жовтіє і обпадає. Це не тільки позбавляє дерево сили для розвитку плодів, а й може залишити його голим ще до кінця літа. Для профілактики та лікування кокомікозу рекомендується обприскувати дерева спеціальними препаратами і своєчасно збирати та утилізувати опале листя, щоб запобігти поширенню інфекції.
Правила догляду за вишнею восени
Шкідники – черешневий довгоносик і вишнева муха
Вишня часто приваблює різних комах-шкідників. Черешневий довгоносик — це невеликий жук, який поїдає зав’язі плодів і відкладає в них яйця. Личинки, що з’являються, харчуються плодами, що призводить до їх псування. Вишнева муха також небезпечна: її личинки пошкоджують плоди, роблячи їх непридатними для вживання. Для боротьби зі шкідниками важливо обробляти дерево інсектицидами в період активності комах і збирати та знищувати уражені плоди.
Попелиця – дрібний, але злісний ворог
Попелиця може бути непомітною для ока, але її шкода очевидна. Ці маленькі комахи живуть колоніями і висмоктують соки з молодих пагонів та листя, що уповільнює ріст дерева і робить його вразливим до інших захворювань. Боротися з попелицею можна як механічно — мити заражені частини дерева мильною водою, так і за допомогою інсектицидів.
Заморозки – ранні і пізні
Одна з найбільших природних загроз для вишні — це пізні весняні заморозки, які можуть знищити квіти і майбутній врожай. Особливо небезпечно, коли заморозки трапляються під час цвітіння. Щоб захистити дерево, його можна вкривати агроволокном у нічні заморозки або використовувати спеціальні антистресові препарати, що допомагають вишні краще переносити холод.
Правила догляду за вишнею восени
Дефіцит поживних речовин
Якщо вишня недоотримує необхідних мікроелементів, це може призвести до погіршення її здоров’я. Листя може жовтіти, плоди стають дрібними або неправильно розвиваються. Дуже важливо дотримуватись балансу підживлення, забезпечуючи дерево необхідними мікроелементами: азотом, фосфором, калієм та іншими. Підживлюйте дерево регулярно, зокрема навесні та після плодоношення.
Надмірна вологість або посуха
Вишня любить вологу, але надлишок води може викликати загнивання кореневої системи і поширення грибкових хвороб. Посуха, своєю чергою, робить дерево слабшим і менш витривалим до шкідників і хвороб. Важливо підтримувати оптимальний рівень зволоження: вчасно поливати дерево в період посухи, але не заливати його, особливо під час дощів.
Правила догляду за вишнею восени
Неправильна обрізка
Обрізка — це важливий агротехнічний прийом, але неправильна або надмірна обрізка може завдати більше шкоди, ніж користі. Якщо обрізати дерево неправильно, воно стане вразливішим до хвороб і шкідників. Тому важливо обрізати вишню з урахуванням її віку та стану, роблячи це у відповідний час — зазвичай ранньою весною або після збору врожаю.
Сьогодні ми розповімо, як очистити лоток для порошку в пральній машині та позбавити білизну від контакту з різноманітними забрудненнями.
Для довговічної та надійної роботи побутова техніка потребує дбайливого поводження та регулярного догляду. У багатьох господинь виникає питання: навіщо ж чистити лоток для порошку в пральній машині, якщо він і так постійно контактує з водою та мийними засобами? Незважаючи на те, що ємність для мийних засобів не є найбільш значущою частиною побутової техніки, її засмічення може призвести до поломки всього механізму.
Весь бруд і цвіль, що утворилися в лотку, неминуче потраплятимуть у барабан пральної машини та контактуватимуть з білизною. Це ще один незаперечний аргумент на користь регулярного чищення контейнера.
Експерти розповіли, як відчистити лоток пральної машинки
Перше швидке рішення — витягнути контейнер. У більшості моделей це досить просто зробити, натиснувши на спеціальні затискачі. Дістаньте всі знімні деталі, часто контейнери мають окремий відсік для ополіскувача. Ретельно промийте всі складові ємності, щоб не залишилося жодних слідів мийних засобів.
Найзручніше це робити під струменем теплої води. Якщо якийсь із забруднень не хоче відмиватися, трохи потріть його губкою. Вставте всі компоненти назад, не забуваючи протерти вологою ганчіркою або кухонною мочалкою внутрішню поверхню пральної машини, звідки витягли контейнер.
Очистити слід як нижню, так і верхню частини конструкції, приділяючи особливу увагу отворам подачі води.
Побутова хімія чудово справляється із забрудненнями будь-якої складності. Наприклад, засіб для видалення нальоту і плісняви дозволить вам позбутися накипу. Domestos — сильнодіючий хімічний склад, який допоможе видалити практично всі забруднення, що можуть утворитися в лотку пральної машини. Туалетне Каченя — надійний та перевірений засіб, який впорається з найскладнішими забрудненнями на пластику.
Ви коли-небудь помічали, що старий балкон наче стає сірим і трохи сумним, навіть якщо колись він був вашою улюбленою зоною відпочинку? На щастя, для того, щоб перетворити балкон знову на затишний куточок, зовсім не обов’язково починати грандіозний ремонт. Достатньо кількох невеликих, але влучних змін, щоб освіжити простір і надати йому нового життя.
Для початку зверніть увагу на текстиль. Він може кардинально змінити атмосферу на балконі. Нові подушки, легкі штори чи пледи допоможуть створити затишок і зроблять балкон більш привабливим. Якщо ваші старі меблі вже трохи потерті, не поспішайте їх викидати — можна просто накинути стильний плед або придбати нові чохли, і меблі заграють по-новому.
Як освіжити балкон в домашніх умовах
Зелень — ваш вірний друг у боротьбі зі старістю балкона. Кілька вазонів із квітами або травами одразу змінять вигляд простору. Квіти можна розмістити у підвісних горщиках або на полицях, створюючи справжній оазис. Якщо ви не маєте часу доглядати за живими рослинами, не бійтеся використати штучні — сучасні технології дозволяють їм виглядати майже як справжні.
Ще одна річ, яку ви точно зможете зробити — це освіжити стіни. Для цього зовсім не потрібно їх фарбувати. Досить повісити на стіни стильні постери або рамки з фотографіями, які додадуть новизни. Якщо ж у вас є залишки шпалер з інших кімнат, можна обклеїти одну стіну або зробити цікаві вставки для акценту. Іноді навіть маленька деталь може повністю змінити атмосферу балкона.
Освітлення грає важливу роль у створенні затишку. Спробуйте змінити або додати світильники. Наприклад, кілька підвісних ліхтариків чи гірлянда зроблять вечори на балконі більш романтичними. Навіть звичайна зміна лампочок на тепліший відтінок світла може творити дива.
Як освіжити балкон в домашніх умовах
Якщо балкон використовується більше як місце для зберігання, спробуйте навести порядок. Організуйте простір з допомогою коробок і кошиків для зберігання. Так ви не лише звільните місце, але й зробите балкон більш приємним для ока. Деякі речі можна сховати у красиві контейнери або навіть коробки з натуральних матеріалів, що додадуть приміщенню нотку стилю.
Нарешті, не забувайте про дрібниці, які мають велике значення. Декоративні свічки, статуетки чи інші милі дрібнички зроблять балкон особливим і затишним. Виберіть ті, що вам подобаються, і розмістіть їх у затишних куточках. Інколи саме ці деталі створюють настрій і надають простору свіжості та оригінальності.
Пропонуємо вам новий, зовсім не тривіальний спосіб приготувати картоплю, щоб вийшло і смачно, і швидко, і по кишені не вдарило. Секрет — у маринаді.
Інгредієнти:
1 кілограм картоплі
40 грамів соєвого соусу
2-3 зубчики часнику
40 грамів соняшникової олії
1 пучок зелені на смак
Сіль, перець — за смаком
Інгредієнти для соусу:
100 грамів сметани
2 столові ложки майонезу
1 чайна ложка базиліка
Сіль, перець — за смаком
Можна додати зелень
Приготування:
Очистіть картоплю від шкірки, розріжте на четвертинки та відваріть до напівготовності в несолоній воді. 5-7 хвилин буде цілком достатньо, щоб овочі не розвалилися і не розкришилися під час наступних маніпуляцій.
Поки картопля вариться, приготуйте заправку. Часник пропустіть через прес, змішайте з соєвим соусом та соняшниковою олією, додайте сіль і перець за смаком. Ретельно перемішайте інгредієнти виделкою або вінчиком.
Кухарі розповіли незвичайний рецепт приготування картоплі
З картоплі злийте воду і трохи остудіть. Влийте в каструлю з картоплею соєву заправку та рівномірно розподіліть її, накривши посуд кришкою і злегка струснувши.
Лист змастіть соняшниковою олією і викладіть на нього скибочки картоплі на невеликій відстані один від одного. Запікайте 15-20 хвилин при 200 градусах.
Якою б смачною не вийшла картопля, рекомендуємо подавати її зі сметанним соусом. Для цього змішайте сметану з майонезом, додайте базилік, сіль, перець, зелень і ретельно перемішайте. Дрібно порубайте зелень і посипте нею готову запечену картоплю. У соусник помістіть сметанну заправку.
Любі гурмани та шанувальники справжньої сметани! Чи бували у вас такі моменти, коли купуєш сметану, відкриваєш баночку, а там… щось не те? Наче і біле, і густе, але на смак – наче хтось забув, що сметана має бути сметаною! Якщо так, то вітаємо, ви стали жертвою підступної підробки. Але не переживайте! Редакція сайту Добрі новини розкриє вам кілька секретів, як розпізнати фальшиву сметану і не дозволити шахраям зіпсувати ваш борщ, вареники чи улюблений салат.
Секрет №1: Тест на “гойдалку”
Перше, що робить справжній гурман, коли відкриває баночку зі сметаною – це її струшує. Так-так, не бійтесь, це зовсім не дивний ритуал. Якщо сметана справжня, вона має бути гладкою та однорідною, і не створюватиме “розгул хвиль” на поверхні. Підроблена сметана може “ковзати”, немов кисле молоко, і залишати підозрілі бризки на стінках упаковки. Якщо сметана плаває як вода – це вже перший сигнал до того, що хтось вирішив зекономити на якості.
Секрет №2: Спроба розкласти на складові
Тепер переходимо до практичного етапу. Візьміть ложку сметани та намазуйте її на тарілку. Справжня сметана повинна лягати густим, рівним шаром, наче мазок мастила. Якщо ж вона починає розшаровуватись на якісь незрозумілі частини або виглядає як згусток крохмалю — біда! Це перший знак того, що вам підсунули не сметану, а хитру суміш з додаванням всіляких загусників і стабілізаторів.
Як розпізнати підроблену сметану
Секрет №3: Магічний тест зі склянкою води
Хочете провести справжній науковий експеримент у себе на кухні? Візьміть склянку води і додайте в неї ложку сметани. Якщо сметана справжня, вона має рівномірно розчинятися у воді, утворюючи молочний відтінок рідини. Якщо ж замість цього ви побачите грудочки, які залишаються на поверхні, або суміш, яка осідає на дні склянки, знайте: вам підсунули щось зовсім інше, але точно не якісну сметану.
Секрет №4: Як розпізнати підробку на смак
Ну, і найулюбленіший метод — дегустація. Справжня сметана має ніжний, вершковий смак з легкою кислинкою. Якщо ви відчули присмак крохмалю, рослинних жирів або якусь дивну “хімію” — не сумнівайтеся, це підробка! Такі неприємні нотки часто виникають, коли замість натурального молочного жиру використовують дешеві замінники.
Секрет №5: Читання етикетки – ключ до розгадки
Не менш важливий етап – детальний аналіз етикетки. Справжня сметана має містити тільки вершки та закваску, нічого більше. Якщо ви побачите у складі рослинні жири, стабілізатори, загусники чи емульгатори – це вже не сметана, а її жалюгідна імітація. Запам’ятайте: у сметані нічого зайвого бути не повинно!
Вирощування перцю — це не просто садівництво, це справжнє мистецтво, яке приносить радість кожному дачнику. Але чи знаєте ви, що для отримання щедрого врожаю потрібно не лише поливати, підживлювати та захищати свої рослини, а й іноді робити радикальні кроки? Іноді, щоб отримати більше, доводиться щось пожертвувати. У випадку з перцем це не що інше, як… зайві квіти та пагони! Так-так, ви не помилилися. Трішки правильного відщипування — і ви станете володарем багатого врожаю смачних, великих плодів.
Перш ніж ми розкриємо секрети відщипування, давайте з’ясуємо, чому це так важливо. Перець — це рослина, яка прагне розвиватися на всі фронти: і в корінні, і в листях, і в плодах. Але якщо дозволити йому розростатися безконтрольно, він витрачатиме свої сили не на плоди, а на зайву зелень і квіти. А нам же потрібен результат — великі, соковиті плоди! Тому ми маємо допомогти перцю сконцентрувати свої зусилля на головному — на врожаї.
Як виростити багатий врожай перців
Якщо хочете отримати пишний кущ і багато плодів, вам потрібно відщипнути верхівку молодої рослини після того, як вона досягне висоти приблизно 20-25 см. Це стимулює ріст бічних пагонів, на яких потім і формуватимуться плоди. І хоча може здатися, що обмежувати ріст рослини — це дивно, насправді це дасть вашому кущу більше сили для розвитку плодів, а не стебел і листя.
Тут може з’явитися перша хвиля занепокоєння. Як це, прибирати перші квіти? Адже з них можуть бути плоди! Але досвідчені дачники знають: перші квіти, які з’являються на перцевому кущі, краще відщипнути. Чому? Справа в тому, що ці перші квіти витягують багато поживних речовин з рослини, що гальмує розвиток інших плодів. Відщипуючи їх, ви дозволяєте перцю зміцніти і підготуватися до більш рясного врожаю.
Як виростити багатий врожай перців
І ось ще один важливий момент — відщипування зайвих пасинків, тих бічних пагонів, які ростуть між основним стеблом і листям. Вони, звісно, красиві, але вони також “крадуть” енергію, яку перець міг би використати для утворення плодів. Видаляйте пасинки знизу рослини та ті, що ростуть дуже густо, щоб забезпечити хорошу вентиляцію та сонячне світло кожній частині куща.
Ще один хитрий прийом — відщипування зайвого листя. Особливо важливо це робити у другій половині сезону, коли починають формуватися плоди. Листя на кущі іноді затінює плоди, що уповільнює їхнє дозрівання. А кілька відщипнутих листочків не тільки покращать освітлення, а й допоможуть циркуляції повітря, зменшуючи ризик появи хвороб.
Один із таких прийомів – накривати вершкове масло склянкою. Це може здатися незрозумілим, але відповідь досить проста: цей прийом дозволяє значно прискорити час розм’якшення продукту.
Часто використання масла у твердому стані дуже незручне: воно кришиться, намазати його на хліб майже неможливо, а в кулінарних рецептах нерідко потрібно використовувати саме підталий продукт. Розм’якшити вершкове масло можна просто, якщо заздалегідь вийняти його з холодильника. Але про цей момент легко забути, і тут на допомогу приходить порада від професіоналів кулінарної справи.
Процедура проста: потрібно відрізати шматочок масла потрібного розміру і викласти його на тарілку. Потім взяти склянку або кухоль відповідного діаметра, щоб він міг повністю накрити продукт, наповнити його гарячою водою і почекати кілька секунд, поки стінки посуду добре прогріються.
Кухарі розповіли, як швидко розтопити вершкове масло
Після цього воду потрібно вилити, а залишки вологи видалити серветкою або м’якою тканиною. Тепер слід накрити масло прогрітою ємністю і почекати кілька хвилин. За цей час продукт розм’якшиться до стану, який підійде для приготування бутербродів, крему або тіста.
Існують й інші способи прискорити процес розм’якшення масла. Наприклад, можна використати парову баню: наповнити каструлю водою, зверху помістити миску з маслом і поставити конструкцію на повільний вогонь.
Ви коли-небудь замислювалися, чому, щойно ви заходите на город, кліщі вже ніби на старті готові підкорити вас? Але ось секрет — є рослини, які приваблюють цих маленьких шкідників більше, ніж навіть найсолодша кров дачника! То які ж рослини на городі стають улюбленою приманкою для кліщів? Сідайте зручніше, бо зараз ми розкриємо таємниці їх смакових вподобань.
Полин — їхній ароматний фаворит
Полин може здатися чарівною рослиною для приправ і лікарських настоїв, але для кліщів це справжній “шведський стіл”. Їх приваблює аромат полину, наче це ексклюзивний парфум. Не дивуйтеся, якщо кліщі вирішать влаштувати пікнік у вашій грядці саме біля полину. Отже, якщо на вашій ділянці росте полин — будьте напоготові, кліщі вже тут як тут!
Які рослини на городі приваблюють кліщів
М’ята — для них це не освіжувач, а готель 5-зірок
М’ята на городі, без сумніву, тішить око і смак, але кліщам вона також до вподоби. Як не дивно, цей освіжаючий аромат м’яти для кліщів працює як запрошення до “курорту”. Вони буквально не можуть пройти повз таку рослину. Тож якщо ви помітили, що біля вашої м’яти кліщі влаштували свої табори — це не збіг.
Чистотіл — зелений магніт для кліщів
Чистотіл відомий своїми цілющими властивостями, але виявляється, що він також улюблена рослина кліщів. Ця невибаглива рослина, яка часто зростає вздовж доріжок, є справжньою магнітом для кліщів. Тож якщо ви побачили чистотіл, тримайтеся осторонь, бо кліщі вже на ньому проводять вечірку.
Соняшник — великий, жовтий і смачний?
Соняшник — король саду з його величними жовтими пелюстками, але для кліщів він є справжнім центром тяжіння. Сонячні промені, тепло і простір між стеблами — ідеальне середовище для кліщів, щоб ховатися та чекати на свого “жертву”. Звісно, це не привід відмовлятися від соняшників на городі, але будьте обережні, коли милуєтесь їх красою — перевіряйте ноги!
Дачники розповіли, які рослини приваблюють кліщів
Звіробій — їхня “вітамінка”
Звіробій — це лікарська рослина, що відома своїми заспокійливими властивостями для людей. Але ось для кліщів це справжній “енергетичний напій”! Їм подобаються ті лісові ароматні нотки, і вони залюбки розташовуються поблизу. Тож якщо ви вирішили посадити звіробій на городі, можливо, це також приверне увагу небажаних “гостей”.
Як захистити себе і город?
Якщо ви не готові відмовитися від улюблених рослин, але хочете уникнути вторгнення кліщів, ось кілька порад. По-перше, тримайте траву скошеною та прибирайте високу рослинність навколо ділянки, бо кліщі люблять ховатися в густих заростях. По-друге, використовуйте натуральні репеленти, наприклад, ефірні олії розмарину, цитронелли чи евкаліпта — кліщі їх не переносять. І, звісно ж, завжди оглядайте себе після роботи в саду, щоб уникнути неприємних сюрпризів.
Перед тим, як запустити пральну машинку, необхідно ретельно розсортувати речі не тільки за кольором, але й за типом тканини. Наприклад, флісовий одяг потрібно прати окремо, а рушники ніколи не варто прати разом із синтетичними речами або блузками з джинсами чи брюками.
Плями на одязі слід видаляти до того, як класти його в пральну машинку. Важливо не розтирати пляму, а промокати її шматком білої тканини.
Не слід класти занадто багато порошку або гелю для прання, оскільки вони можуть не повністю виполоскатися, і одяг залишиться брудним. Крім того, це може зашкодити пральній машинці — надлишки миючих засобів важко вимиваються і можуть забити відділення для миючих засобів.
Якщо ж засобу буде замало, то бруд може залишитися на одязі. Завжди звертайте увагу на рекомендації виробника, зазначені на упаковці.
Експерти назвали головні помилки під час прання одягу
Багато господинь використовують лише одну або дві програми прання, що є помилкою. Наприклад, якщо ви перете постільну білизну, обирайте відповідний режим, а не швидке або ручне прання.
Також, якщо на блузці зазначено прати вручну, а ви запускаєте делікатне прання, це може призвести до того, що річ “сяде”. Завжди дотримуйтесь рекомендацій на ярликах, і найголовніше, якщо вказані слова “лише” або “заборонено”, не відхиляйтесь від настанов виробника.
Перед тим, як покласти речі на прання, обов’язково перевірте їх. Вийміть з кишень квитки, чеки, серветки та інші дрібниці. Крім того, всі блискавки на одязі потрібно застебнути, а ґудзики на сорочках — розстебнути. Одяг з можливими пошкодженнями або катишками потрібно вивертати навиворіт.
Не потрібно набивати пральну машинку до межі або, навпаки, запускати її майже порожньою. Якщо ви перевантажите машинку, речі можуть порватися, а сама машинка — зламатися.
Кожен дачник, який хоч раз вирощував помідори, знає, що вибір правильного сорту – це половина успіху. Помідори не просто овоч, а справжнє літнє диво на грядці, яке може перетворити ваш сад на місце щедрого врожаю. Який сорт помідорів найкращий для вашого городу? Давайте зануримося у світ томатів і відкриємо секрети ідеальних сортів для успішного вирощування.
“Чері” – маленькі, та смачні
Якщо ви любите солодкі, соковиті помідори, які просто вибухають смаком в роті, то сорт “Чері” стане вашим фаворитом. Ці мініатюрні помідори ростуть гронами, як виноград, і їх легко вирощувати навіть на невеликій ділянці. “Чері” підходять для салатів, прикраси страв або просто для того, щоб зірвати й з’їсти на ходу, коли проходите повз грядки. Вони стійкі до захворювань і мають тривалий період плодоношення, що дозволить вам насолоджуватися цим сортом усе літо.
“Де Барао” – король врожаю
Для тих, хто прагне виростити помідори на зимові заготівлі, ідеальним вибором стане сорт “Де Барао”. Цей сорт вважається класикою серед дачників. Високорослий, стійкий до хвороб, він здатний радувати вас великими, соковитими плодами. Ідеально підходить для консервації та засолювання. Завдяки тому, що “Де Барао” росте у висоту, ви можете зекономити місце на грядці, вирощуючи ці помідори вертикально. До того ж, вони дуже добре зберігаються після збору врожаю.
Який сорт томатів найкраще обрати для городу
“Волове серце” – для справжніх гурманів
Якщо ви шукаєте сорт, який поєднує ніжну м’якоть і неперевершений смак, “Волове серце” стане вашим ідеальним вибором. Великі, м’ясисті плоди цього сорту відомі своїм неповторним солодким смаком і ніжною текстурою. “Волове серце” ідеально підходить для салатів, соків і соусів. Ці помідори приносять справжнє задоволення тим, хто цінує натуральний смак свіжих овочів.
“Ріо Гранде” – для теплої погоди
Цей сорт чудово підходить для регіонів з теплим кліматом або для тих дачників, які не мають часу на частий догляд за грядками. “Ріо Гранде” стійкий до посухи та високих температур, що робить його універсальним вибором для різних погодних умов. Плоди середнього розміру, з щільною м’якоттю ідеально підходять для консервації та приготування томатних паст і кетчупів.
Дачники назвали найкращі сорти помідорів
“Санька” – швидкий і невибагливий
Якщо ви шукаєте сорт, який подарує вам швидкий врожай, зверніть увагу на “Саньку”. Цей ультраранній сорт підходить для тих, хто хоче отримати врожай вже в середині літа. Невибагливий до погодних умов, “Санька” добре росте навіть у холодніших регіонах. Він не вимагає складного догляду, а його плоди – універсальні: їх можна використовувати в салатах, консервації або просто їсти свіжими.
Щоб товстянка або “грошове дерево” прекрасно розвивалось і тішило вас своєю красою, за нею необхідно доглядати. Насправді всі правила досить прості, і з ними впорається навіть квітникар-початківець, але дотримуватись їх надзвичайно важливо!
Отже, перше, з чого ми почнемо – це розташування цієї кімнатної рослини. Найкраще розмістити товстянку на східній стороні квартири. Якщо ваше дерево стоїть на підвіконні, навесні та влітку його необхідно переставляти в тінь, оскільки сонячне проміння в цей час може пошкодити листя.
Друге правило – дотримання рекомендацій поливу. Необхідно стежити за тим, щоб ґрунт не був надто сухим або занадто вологим. Влітку грошове дерево потрібно поливати двічі на тиждень, восени та навесні — достатньо одного разу на тиждень. Взимку варто скоротити полив до одного разу на два тижні.
Як доглядати за грошовим деревом: поради від квітникарів
Також важлива температура, при якій росте рослина. Грошове дерево невибагливе, коли йдеться про температурний режим. Температура в приміщенні може коливатися від плюс 22 до плюс 4 градусів. Проте варто враховувати, що ця рослина дуже любить свіже повітря, тому в теплу пору року можна винести його на балкон.
Останній пункт – пересадка. Грошове дерево не надто любить пересадки. Не варто чіпати рослину, якщо на те немає необхідності. Якщо горщик став занадто малим, оберіть більший, але враховуйте, що коріння товстянки росте вшир, а не вглиб. Зволожте землю в горщику перед пересадкою, щоб не пошкодити коріння.
Розповідаємо далі в матеріалі про п’ять дієвих способів, скориставшись якими, ви назавжди забудете про писк комарів та їх укуси по всьому тілу.
Порада №1. Позбавляємося від водойм
Не секрет, що стояча вода є ідеальним місцем для відкладання і зростання комариних личинок. Тому, насамперед, дачнику слід накрити всі ємності з водою, які стоять на ділянці, спеціальними тентами або звичайною плівкою. І, звичайно, не забувайте оновлювати воду у ванночках або ставку.
Порада №2. Використовуємо відлякуючі запахи
Комарів приваблюють далеко не всі запахи. Наприклад, ці комахи намагаються облітати кущі з помідорами. І можна скористатися цією їхньою слабкістю, висадивши відлякуючі томати в різних частинах дачі. Також комарі не люблять м’яту, лаванду та полин. Але можна скористатися й аромамаслами (кедровим, анісовим, евкаліптовим). Достатньо нанести пару крапель на зап’ястя, і всі комарі до вас і на пів метра не підлетять.
Порада №3. Приманюємо комарів цукром із дріжджами
Щоб віднадити комарів, можна зробити так звані капкани або пастки. Вони прості у виготовленні. Беремо пластикову пляшку, відрізаємо шийку і на дно висипаємо цукор, змішаний із дріжджами. Відрізану верхівку перевертаємо і вставляємо назад як лійку. Скріплюємо конструкцію скотчем. Комарів заманить запах вуглекислого газу, що виділяється під час бродіння. Таким чином, комахи потраплять у пастку.
На моїй ділянці немає жодного комара – просто використовую ці 5 дієвих прийомів від непроханих гостей
Порада №4. Купуємо репеленти
Сьогодні магазинні полиці буквально ломляться від усіляких хімічних репелентів. І правильно, адже не всім хочеться витрачати час на виготовлення пасток. Існують лосьйони, спреї, аерозолі, пластинки, спіралі та рідини. Зрозуміло, що краще випробувати всі види, щоб вибрати в результаті найбільш підходящий. Але досвідчені дачники рекомендують брати аерозолі: їх можна розпорошувати на тіло, волосся та одяг. При цьому найдешевшим варіантом будуть спіралі, які потрібно підпалювати. Цей спосіб підходить для вулиці – кому захочеться дихати отруйними парами у приміщенні?
Порада №5. Обробляємо хімією
Хочете забути про комах назавжди? Тоді наважтеся на хімічну обробку ділянки. Насамперед зрошуються місця можливого розмноження комах: канави з водою, ставки, зливи тощо. І лише потім слід обробляти житлові приміщення. Краще скористатися послугами фахівців, але й самостійно можна впоратися із цим завданням. Головне – купити захисний одяг та ретельно вивчити інструкцію щодо використання хімічних засобів.
Окультурювати землю можна за допомогою мінеральних та органічних добрив. Однак існує й інший спосіб підтримки родючості – сидерація, при якому на звільнених площах висаджуються спеціальні рослини. Одним із найпопулярніших і часто використовуваних сидератів є гірчиця.
Процес посадки гірчиці восени
Осінній посів гірчиці здійснюється приблизно так само, як і навесні. Тому особливої підготовки насінню гірчиці не потрібно. Їх просто хаотично розкидають по підготовленій заздалегідь ділянці (земля має бути пухкою та трохи вологою).
Потім ґрунт потрібно розрівняти граблями та засипати тонким шаром піску. Чим тонший верхній шар, тим швидше з’являться перші пагони.
Накривати або утеплювати ґрунт до появи паростків гірчиці не потрібно. А от коли рослини з’являться назовні, їх краще приховати від пернатих. Птахи із задоволенням їдять свіжі листочки. Як захист можна використовувати нетканий матеріал або сітки. Приблизно через 5 діб їх можна прибирати.
Гірчиця досить стійка до низьких температур. Паростки легко витримають, якщо вночі буде мороз до -5 °C.
Висаджувати гірчицю рекомендується наприкінці серпня чи в першій половині вересня. Так утворюється гарна кількість зеленої маси, яка становитиме близько 0,5 тонни з однієї сотки.
Тепер точно знаю, як сіяти гірчицю вручну: лайфхаки для легкого посіву неймовірно корисного сидерату
Сіяти гірчицю потрібно одразу після збирання врожаю. Адже якщо затягнути з початком посадки, то через 3-5 днів можна буде побачити на ділянці небажані бур’яни.
Особливості посіву гірчиці восени
Існують певні рекомендації щодо посіву гірчиці восени, дотримання яких дозволить отримати гарний урожай та захистити ґрунт. Зокрема, на землі перед посівом не повинно бути ніяких залишків інших культур, особливо плодів.
Грядки потрібно покрити перегноєм. На один квадратний метр потрібно приблизно 20 літрів. До нього можна додати доломітове борошно. Також на поверхні не повинно бути великих земляних грудок. Їх розбивають та розрівнюють граблями.
Посів насіння має бути густим. Боятися сипати багато насіння не варто. Чим щільніше зійде рослина, тим краще буде захищений ґрунт. Так збережуться всі поживні речовини та виключиться ерозія.
Якщо гірчицю саджають на приправу, то рекомендується висаджувати рядковим методом. Між насінням залишається відстань близько 10 см, а між рядами – 20 см. Зміцнілі кущі розростаються швидко, і ряди скоро зімкнуться, стануть щільними.
Крім того, гірчиця не підійде для добрива ґрунту, якщо наступного року на цьому місці будуть садити ріпу, редис або капусту. Це пояснюється тим, що вони можуть пошкоджуватися одними і тими ж шкідниками і схильні до однакових хвороб.
