Паски, писанки, крашанки — все це основні страви Великодня, які святять у храмі та які несуть на святковий стіл. Здавалося, що саме їм потрібно приділити у передні Воскресіння Господнього максимум уваги, але є спеціальні дні Страсної Седмиці, коли не слід займатися саме приготуванням їжі.
В українській традиції ставали до випікання саме у Чистий Четвер. Господині готували опару, займалися тістом та прикрашали паски. Сідати, поки печеться святкова страва не можна через прикмету: вона може опасти.
Чому починали так рано займатися саме солодким хлібом на четвертий день Седмиці? Існувала традиція, що потрібно зробити 20 пасок, які потім будуть роздаватися поміж людьми своїми та чужими.
Продовжували займатися пасками у суботу. У п’ятницю така справа вважається грішною, адже у цей день виносять плащаницю і така подія вважається жалобною. Хоча етнологи стверджують, що у такої традиції є дуже практичне підґрунтя: господиням банально потрібно було відпочити, аби перед самим Великоднем мати сили навести лад у хаті та закінчити всі приготування.
А ось з крашанками все набагато простіше: їх фарбуємо в останній день перед Воскресінням Господнім. Цікаво, що у деяких наших регіонах збереглася традиція виготовлення писанок за тиждень-два до Великодня. Проте, їх робили більше з декоративною метою, аніж, як гостинець.
У якості барвників можна використовувати лушпиння з цибулі, чай каркаде і навіть червоне вино для того, щоб яйця блищали.
Нагадуємо, що Великдень в Україні святкується 16 квітня.
